БЕЗСМЕРТЯ СЛІВ

Навіки  долоні  стерті,
І  обличчя  уже  не  те  -
Ми  усі  у  полоні  смерті,
Останні  нитки  життя  плете.

Хочеться  просто  забути,
Усе,  що  приходить  у  снах,
У  душі  повно  мокроти,
І  серце  розсипеться  в  прах.

Тільки  думав  я  про  себе:
"Ну  все,  я  -  Невидимий  Мрак,
Я  живий  тільки  для  тебе,
І  все,  що  у  моїх  словах".

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854349
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 11.11.2019
автор: Garmata