Я тямлю…


Я  тямлю  як  весною  цвів  бузок
Зелену  юність  і  зелені  мрії
Березу  що  на  вітрі  лопотіє
Зеленим  листям  з  вислих  галузок.

І  в  спомині  немов  би  через  тінь
Я  з  острахом  дивлюся  знов  на  тебе
Знов  заглядаю  в  безкінечне  небо,
В  очей  твоїх  округлу  голубінь.

Так  зблислий  промінь  зупиняє  час
А  серце  в  грудях  обігрілось  палко
Любовю  тою  що  плекалась  змалку
Та  мить  пройшла  і  промінь  знов  погас.

2019р
Парище.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854106
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський