Я тямлю як весною цвів бузок
Зелену юність і зелені мрії
Березу що на вітрі лопотіє
Зеленим листям з вислих галузок.
І в спомині немов би через тінь
Я з острахом дивлюся знов на тебе
Знов заглядаю в безкінечне небо,
В очей твоїх округлу голубінь.
Так зблислий промінь зупиняє час
А серце в грудях обігрілось палко
Любовю тою що плекалась змалку
Та мить пройшла і промінь знов погас.
2019р
Парище.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854106
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський