РАНОК ЖИТТЯ

Коли  ясне  сонце  встає  спозаранку
І  перше  проміння  лоскоче  лице,
Виходжу  з  думками  до  теплого  ґанку,
Хоч  вії  ще  сонні  покриті  свинцем.

Курю  сигарету,  відсуну  фіранку,
Дивлюсь,  як  дерева  за  ніч  розцвіли.
Де  трави  у  росах  у  синім  серпанку,
Як  хором  пісні  солов’ї  почали.

І  серце  радіє,  і  хочеться  жити,
П’янкого  повітря  вдихнути  ковток.
Наповнити  груди  і  душу  зцілити,
Приміряти  зранку  життєвий  вінок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854102
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2019
автор: Віталій Назарук