У МАНДРІВКУ

Випила  матуся  ла́те
І  сказала  дітям  вранці:  
- Буду  світом    мандрувати,  
Поки  вистачить  фінансів.  
Бо  життя  –  як  дощ  із  хмари.
Вчора  був,  а  нині  –  сухо.  
Тож  відвідаю  я  бари
І  потішу  око  й  вухо
Тим,  чого  завжди  бажала.
Їду  в  світ  і  не  спиняйте.
Гроші  я  п’ять  літ  збирала,  
Все.  Кінець.  Па-па,  бувайте!
До  зорі    вернулась  мати  –  
В  туфлях  Gucci,  в  сукні  стильній,
Розмальована,  патлата,
У  руках  дві  стерті  гривні.
- Що,      мандрівочку  відклала?
Запитала  доня  в  мами.
- Стратила  я  тут,  що  мала,
Не  лишилось  на    Багами.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854082
Рубрика: Гумореска
дата надходження 08.11.2019
автор: Крилата