Крихти з душі


Стопи  як  завжди  стерті.
Я  звик  молитися  смерті.
Мертві  більше  не  вперті.
Світ  летить  в  круговерті.

Мені  усміхаються  люди,
Покусані  болем  груди.
Байдуже,  хто  ж  осудить?
В  кінці  нас  усіх  не  буде.

Закохані  в  грудень  очі,
Ніхто  мене  не  захоче.
Виходжу  посеред  ночі,
Листя  знайомо  тріпоче.

Дрімає  втомлена  кішка,
Падаю  знову  до  ліжка.
Душа  єдина  платіжка.
У  мене  залишилось  трішки...

16.09.19  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854050
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2019
автор: Моряк