Осінь за вікном, холодна осінь,
Листям вкрилась поверху отав
У твоєму русому волоссі
Як в життя криниці потопав
Мов для нас ці зорі мерехтіли,
Мов для нас цей ранок пив росу
Пристрасть розливалася по тілу,
Боже збав, забути ту красу
Ким була ти: марево вечірнє,
Чи забута мрія наяву?
Попри всі твої слова невірні,
Попри все - коханою назву!
На останок посміхнуться очі,
Ніби в такт тій паузі німій
На останок серце полоскочать
Вогники палаючі в пітьмі…
Осінь за вікном, холодна осінь,
Жовтим цвітом плачуть кольори
Ти забула, я ж кохаю досі,
Повтори цю зустріч, повтори…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853988
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2019
автор: Тарас Слобода