Завжди болить в Людини р а н а
і в молодої, й ветерана?
Із часом рана заживає,
та інколи – все ж нагадає,
бо жить Людині заважає?
Така Душевна людська рана –
ніким й ніколи непрогнана?
Її рубець також нуртує,
бо в серці мовчки фігурує.
[i]Отак й живуть вони довічно,
болять обоє нефізично!?...[/i]
01:[b][/b]25. 07.11.2019. Троєщина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853889
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.11.2019
автор: Зореслав Благомирів