Не трісне лід, коли хода легка,-
хоч під ногами вже найтонше люстро...
Тут призми холодів. Крізь них дивлюся...
Та не лякайсь! На зламі - бік добра!
І скільки б ти на кригу не штовхав,
втонулий світе в крові міжусобиць...
Одвічна спраглість мудрості й любови!
Крізь призми (все ж!) вбачається - Весна.
06.11.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853828
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2019
автор: Іванюк Ірина