Шахи

Від    дружини    Іннокентій
Вбік    відводив    очі,
Бо    додому    прителепав
Десь    посеред    ночі.

Розказав    її    туманно:
-Дав    сьогодні    маху,
З    своїм    другом,  із    Вованом,
Довго    грали    в    шахи.

І    ця    гра    так    захопила
(Зовсім    це    не    жарти),
Тут    у    мудрості    вся    сила,
Це    ж    тобі    не    карти!

Слава    Богу,    поєдинок
Матом    завершИвся,
Виграв    я,    бо    Вова    зразу
Трохи      помилився.

А    Вован    у    цю    хвилину
Тихо    сидів    в    шафі,
Дивувався,    бо    ні    разу
Не    грав    зроду    в    шахи.

І    пишавсь    собою    дуже:
-Я    програв,    одначе,
Розквиталися    ми,    друже,
Я    тобі    віддячив!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853718
Рубрика: Гумореска
дата надходження 05.11.2019
автор: Катерина Собова