По парку тихо ходить осінь,
Опалим листям шарудить,
Берізкам розплітає коси,
Фарбує небо у блакить.
Під ранок відчиняє браму,
Зове на поміч морозець,
Холодну білину туману,
Легенький свіжий вітерець.
Вдень відчиняє всі віконця
Для життєдайного тепла,
Щоб із промінчиком від сонця
Рослинка кожна в сон пішла,
Щоб пам'ять їхні душі гріла,
Коли зимової пори
Сніг, холод принесуть на крилах
Північні крижані вітри.
Наводить всюди лад хазяйка,
Працює ревно вдень, вночі,
Бо скоро треба їй від парку
Зимі віддати всі ключі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853717
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2019
автор: Людмила Григорівна