Колись мій Бог тримав мене за руку
Привів у світ, долоні цілував
Казав щось стиха про одвічну муку,
У тих місцях, де дім побудував.
Мовляв, молились люди і всякчас стогнали
Від сліпоти, від тягаря і зла.
Він вів у світ, де нас не зустрічали
Де заздрість між дверей росла.
Сліпа отара вірила торговцям,
Фальшивим книгам і пустим словам
Ховались в храмах від обіймів сонця
Від істини - за висотою брам.
А Бог всміхався і тримав за руки
І дім під самим серцем збудував...
Подалі від людської злості й муки
Мій Бог мене в долоні цілував.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853632
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2019
автор: Тетяна Хвильова