- Чуєш, Галько, зробив із жінки чоловіка.
- Та ти що! А хто ж то такий спритний, Стефко?
- То ж Федько наш Курниківський.
- І, шо? Зі своєї законної чи з котрої іншої?
- Зі своєї, до інших ще тота черга не дійшла.
- Ти, дивись, який вдатний!! А як?
- Заходжу я до них до хати за сірниками, а Федь лежить ув обіймах із кралею, душею чистою та світлою і ціну та собі добре знає, на тілі і клеймо і печать.
- От, зараза, той Федір! А ти казала ж, Стефцю, що у нього ж нікого, окрім своєї жінки, нема?
- Певно, що нема, може уже і своя, Галю, не своя, бо сорока двох градусна у нього ниньки в домі голова.
03.11.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2019
автор: Валентина Ланевич