ВІТЕР ЗІ СХОДУ

ВІТЕР  ЗІ  СХОДУ
Вітер,  зі  Сходу  розбурхав  тихе  море
плюскочуться  ,до  берега  хвилі  високі.
У  крові,-земля...  душу,  коле  людське  горе
вирує,  ураган  увись  -  почуття  глибокі.
Всі,  хочуть  миру...  доброго  мудрого  царя
господаря,  щоб  навів  у  своїй  хаті  лад.
I  не  страждати  ,  від  зміїного  язика...
а  від  солов'їної  мови  розквітав  сад.
Не  чує  ,слуга  народу  Всевишнього  глас
не  прислухається  ,до  народної  думки.  
На  вихід  ,йому  покаже  вистражданий  час
а  поки  ,що  ласує  солодкі  медунки.
Хто  шостим  керує...  і  стоїть  за  плечима?
хто  йому,  малює  план  дій  завтрашнього  дня...
Куди,  ведуть  народ  шептуни  -побратими?
Боже,  загаси  пожарище  де  є  війна.
З'єднай,  українців  від  заходу  до  сходу
щоб  більше,  ніколи  у  нас  не  було  війни  .
Прожени,  зрадників  що  каламутять  воду
і  залікуй,  рани  у  тих  що  пекло  пройшли  .
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853500
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2019
автор: Чайківчанка