А осінь ще сипле золоченим листям,
Злітають пір*їни, немов із жар-птиці,
Із вітром кружляють зі швидкістю твіста.
І просині сяють яскраві зіниці.
Мережать, мережать стежки рок-н-рольно,
Гаптують дороги й річки листопадно.
І поки ця осінь сидить на престолі,
У тренді жовтаво-злотисті принади.
І я зачарована подихом свіжим.
Ловлю, мов пір*їну, листок жовтокрилий.
Побачила, осене, в тобі я ніжність,
І знову Божественну музику й силу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853357
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)