Присвячується Нікому…

🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀
Плекаючи  ночами  сильний  біль,
Прокручуючи  всі  події  знову  й  знову,
Стискаючи  до  крику  постіль  мимовіль,
Я  згадую  оту  тяжку  розмову...
🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀
Стікає  каплями  додолу  моя  пам'ять,
Печуть  нестерпно  твої  дотики  на  шкірі,
Слова  приємні  тепер  душу  краять,
Та  все  ще  важко  усвідомити  це  вірі...
🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀
Вдягнувши  маску  ти  проник  у  сокровенне,
Зламав  до  біса  всі  мої  налаштування,
А  потім  зник  як  мрія  нездійсненна,
Замивши  слід  сльозами  дикого  ридання...
🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀
І  знаєш,  замело  той  біль  пісками  часу,
І  спогади  замінено  новими,
Я  не  згадаю  вже  й  твого  анфасу,
Лиш  висновки  лишаються  живими...
🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀
Я  не  люблю  тебе  і  не  любила,
Та  серце  все  ж  таки  з  кінцями  віддала,
Любила  не  тебе,  ілюзію  твою  любила,
Ти  бережи  її,  хоча  б  тому,  що  в  ній  моя  душа...
🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀🥀

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853291
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.10.2019
автор: Іля Яр