Летить…

Летить  по  небу  наче  птиця
Нестримна  думка  мов  струна,
І  скільки  оком  з  неба  зриться
Довкола  рідна  сторона.

Широкий  світ  –  не  обійняти
Прекрасну  мить  не  зупинить,
Внизу  смерекові  Карпати
Ліс  верховіттями  шумить.

Дивлюсь  на  все  що  на  видоці
Що  так  без  памяті  любив,
Понад  дахи  на  тому  боці
Біленькі  ширять  голуби.

І  розправляю  знову  плечі
І  хочеться  ще  жить  і  жить,
Й  не  зникнуть  в  тому  безконеччі
Куди  хмариночка  летить.

Парище
2019р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853105
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський