Мілані Абдурашитовій
ШЕСТИРІЧНІЙ ДІВЧИНЦІ МІЛАНІ АБДУРАШИТОВІЙ
присвячено
Це сталося в п’ятнадцятому, в січні.
У Маріуполі, коли сніги упали.
Пустили «Гради» вороги відвічні
На місто і в крові його скупали.
Тридцять одна особа склала крила.
Ще понад сто впинилося в шпиталі.
Чотириста твердинь руїна вкрила.
Залилось місто мороком печалі.
Між раненими дівчинка лежала –
Трирічна, мама тілом затулила.
У серце нені жало смерть запхала,
Кровинці ж доля жити шанс лишила.
По тілі доньки скальпелі ходили.
Все ж ніжку не вдалось їй врятувати.
Протез Мілані-дівчинці зробили –
Життю радіє, рве біду на шмати.
На вулиці, що зветься гарно – Мирна,
В муралі зобразив її художник.
Така там Міла лагідна, сумирна,
Ведмедя тулить. Так не зміг би кожний.
Над нею небо, довкруж парк у вітті.
І сум, і радість в схованому слові…
Війна, ненависть сіють смерть у світі.
Для миру ж треба саджанців любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853037
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 29.10.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)