Немає ні сну, ні спокою,
Ніч дивиться так байдуже.
Думки літають сорокою,
Не спокій закрався в душу.
І десь серед тиші темної,
Симфонія звуком ллється.
Здається мені приємною,
Торкається мого серця.
Ні зірочки, а ні місяця
І тіней нема за вікном.
Коли ж ті зорі розвісяться,
Чи будуть світить над селом?
У ліжку верчуся... Не спиться,
У руку беру олівець...
Віршами душа звеселиться,
Світає... і нічці кінець...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852580
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)