Полетіла би кудись - та крил немає,
Прилягла на мокре листя і мовчу...
Дикий холод тіло втомлене проймає,
Не заплачу, хоч болить, не закричу...
Мабуть, встану і візьму за руку волю,
Подивлюся в очі болю й самоти,
Поміняю курс на іншу, кращу долю,
Хай палають синім полум'ям мости.
Залишу у листі всі пусті надії,
Поки душу не роздерли до кінця,
Візьму хрестик, помолюся і до мрії
Полечу із допомогою Творця.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852475
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2019
автор: Sukhovilova