Я під помахом крил твоїх
Відпочити хоч трішки присяду
Нині наш, побратимів загін,
У ворожу потрапив засаду.
Три поранених, вбитий один...
Боже, дай сили рідним сказати...
В нього щастя - тримісячний син,
І ще хвора на серце мати
Боже праведний, духу дай,
Подивитись дружині в вічі...
Ох,тримай мене,земле, тримай,
Якщо ворог не покалічить
Задзвеніло...Співа про те,-
Молоко десь чомусь пропало,
Але суміші зараз є...
Тільки б лихо на цьому стало...
Не мовчи, говори, бо син
Не дав виспатись тої ночі...
Лише декілька маю хвилин...
Так твої хочу бачити очі
Зачекай, молодице, постій
Мушу дещо тобі сказати :
Він поранений ...тут ...в швидкій...
Трохи треба йому поспати.
Обірвався зв"язок, сигнал...
Саме небо тут щойно було..
Холод в серці і вітру шквал...
Дах і греблю - усе жбурнуло..
Під твоїми ляжу крильми,
Так втомився - до неба краю...
Задзвони, напиши, скажи...
Я не зможу цього...благаю...
Н.Карплюк- Залєсова
17.22 18.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852443
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.10.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова