ДЕ ВИТОКИ ГІДНІСТЬ БЕРЕ



Згадати  сьогодні,  пустити  сьозу
За  всіх  убієнних,  за  матір,  вдову-
Мало!!!

Хрестом  осінити  чоло  молоде,
День,  кров"ю  залитий,  направду  -  святе.
Мало!!!

Молитву  палку,  що  до  неба  крильми,-
"Ніколи  про  вас  не  забудемо  ми!"
Мало!!!

Віддати  у  поміч  доньці  -  сироті,
В  поезію  вплести  рядки  золоті
Мало!!!

І  навіть  згадати,  за  що  полягли
Найкращі  і  вибрані  Богом  сини...
Мало!!!

Хай  слово  звучить,  непохитне,  як  меч,
Скидайте  ланцюг  інквіцицій  із  плеч!
Розплюшити очі,  собори  -  в  набат!
Ти  знаєш,  що  хочеш!  Ні  кроку  назад!

Ти  знаєш,  що  діти  і  внуки  ідуть
Готові  померти,  бо  інша  в  них  суть
Ти  знаєш  про  це!  То  ж  скидай  ланцюги,
У  хаті  твоїй,  за  столом  -  вороги!!

Й  туди  ,  звідки  витоки  гідність  бере,
Де  щедро  веселка  перЕвесла  в"є-
Туди,  де  свободою  дише  земля,
Де  гідним  людини  квітує  життя!

Н.  Карплюк-  Залєсова

27.02.  19.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852324
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова