У царстві виїдлих ночей…

                                         Змарновані,  
хоча  були  і  загартовані..  
Із  взором  гарних,  вже  осліплених
                                                                                                   очей:
                                                         зіниць  заліплених;
       красою  обдарованих,
тепер  у  царствах  виїдлих  ночей.

                                                                                                     Жбурляє  рвота  
                                                                                                         із  німого  рота  
                           не  зовсім  добрі,  а  лихі  слова.  
                   Народ  збирає  ті  шматочки  поліглота  
                         й  у  рідній  мові  зрушує  права.
Отямтесь  українці..
                                                       Нам  ні  для  чого  руки  чорта,
нам  Богом  дана  найсвітліша  голова.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852272
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2019
автор: Артур Шадура