🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸
Вона була милою, особливо коли, вишиваючи, хапала тканину п'яльцями,
Я пам'ятаю, вона любила голкою малювати травневі квіти,
І час від часу так голосно хрустіла своїми пальцями,
Що, здавалося, цей звук заступити міг голос будь-якої трембіти...
🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸
Вона була привітною, навіть коли сум танцював на її обличчі,
Я пригадую, вона всеодно відкидала усі свої проблеми і просто щиро усміхалась...
Не знаю навіщо...але вона кликала в душу навіть тоді, коли знала, що навзаєм ніхто не покличе.
І так тонко відчувала людей, що одразу знала якщо щось сталось.
🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸
Я знаю, вона була доброю і ніколи не злилась на інших людей,
Дивно, але вона так швидко прощала і вірила, що це життєвий урок,
А ще, я пригадую той глибой погляд її очей,
Заглянувши в які, ти пірнаєш у море або летиш до зірок.
🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸
Вона була справжнім другом, що ніколи не видасть чужу таємницю,
І завжди допомагала, не зважаючи на купу власних справ,
Вона з таким непідкупним захватом могла слухати твої небилиці,
І мовчати в цей час, поки внутрішній янгол від болю її страждав.
🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸
Вона була наївною, бо читала багато книжок, що писали затяті романтики,
І як же щиро вона вірила в незламне кохання,
Для неї любов-почуття, що виходить за межі галактики.
І віднайти тих метеликів в животі було її найбільшим бажанням.
🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸
Вона була щасливою, хоча й берегла в собі стільки болю,
Мабуть, і кричала від нього десь в полі в обіймах трав,
До неї тягнулися люди, така вже напевно та доля,
Але як жінку ніхто її так і не покохав..
🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸🌸
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852218
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.10.2019
автор: Іля Яр