[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2nArhnmSpag[/youtube]
А осінь не спиняє свій розбіг,
Добігла середини, я ж чекаю.
Біліє перший сніг серед доріг,
Та ти колись повернешся, я знаю.
Дорогу не закидав снігопад,
Поки вітри в деревах спочивають,
Іди сміливо, не дивись назад,
Тебе веде душа, дорогу знає.
Повинен ти здолати важкий шлях,
Твоє кохання тут допомагає.
Зморився, знаю, то лети, як птах,
Мета твоя з туману визирає..
Розсіється імла, як сонце блисне,
Хай шлях твій не засипе листопад.
І ти мене в жарких обіймах стиснеш.
Нелегко давсь душам оцей розлад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2019
автор: Н-А-Д-І-Я