Ірина Вовк. Котику Сивульці 17 років і 10 місяців.

[color="#ff0000"][i]  Сьогодні  нашому  старенькому  котику  Сивульці  [b]17  років  і  10  місяців[/b].  Чотири  дні  тому  у  нього  був  тяжкий  приступ  (давні  проблеми  з  травленням),  після  якого  він  майже  перестав  їсти  і  різко  схуд,  п'є  дуже  мало    -  водичку,  а  рідке  яєчко  і  молочко  від  вчора  даємо  піпеткою,  бо  зрозуміли,  що  повністю  впав  зі  сил.

На  сайті  я  вже  писала  про  нього,  коли  святкували  його[b]  17-річчя[/b].[/i]
[/color]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818395

Ми  вже  два  місяці  як  переїхали,  іде  глибокий  ремонт  в  іншому  домі  -  і  Сивулька,  який  тяжко  пережив  сам  переїзд,  почав  по-тихеньку  освоюватися  на  новому  місці.  Спокоєм  і  впевненістю  дихають  старий  диван,  фотель,  ліжко,  де  спить  доня  Устя,  годинник  з  боєм  і  старенька  книжкова  шафа,  якій  наші  коти  (Сивулька  з  кицею  Ласочкою)  неймовірно  зраділи,  коли  вона  стала  в  центрі  кімнати  і  почала  заповнюватися  книжками.

Ми  боремося  за  його  життя  -  оточили  його  неймовірною  ласкою,  любов'ю,  бо  він  -  довголітній  член  нашої  сім'ї,  знав  Устоньку  ще  8-літнім  дитям,  знав  покійну  уже  7  рік  маму,  пережив  кілька  тривалих  у  часі  ремонтів  родинної  хати.  Пригадую  дивний  випадок,  коли  ми  обклеїли  кухню  обоями  і  розширили  її,  розбивши  стіну  коридора.  Сивулька  ліг  на  дубову  табуретку  і  просидів  у  новій  кухні  через  цілу  ніч,  а  потім  вже  не  боявся  її,  вона  була  для  нього  вже  "своя".

Сивулька  -  наш  третій  кіт,  попередніх  двох  Лапчиків  спіткала  трагічна  доля  і  вони  загинули,  Перший  -  у  9-місячному  віці,  другий  -  в  рік  і  9  місяців.  Сивульку  ми  вже  не  випускали  на  вулицю,  і  тепер,  коли  на  новій  хаті  маємо  внутрішній  двір  практично  увесь  наш  -  Сивулька  його  не  відчуває  так,  як  молода  Ласочка,  яка  годинами  хоче  бути  на  природі.

Зате  Сивулька  і  доня  Устя  нерозлийводи,  от  і  зараз  він,  слабо  тримаючись  на  ногах  і  стогнучи  при  кожному  намаганні  самостійно  попити  воду,  спить  в  її  обіймах.  Він  пам'ятає  її  гру  на  скрипці  в  музичній  школі  і  дуже  любить  класичну  музику  -  фортепіанну  та  скрипкову.

Моє  найбільше  побажання  йому  сьогодні  -  ВИЖИТИ  і  ЗУСТРІТИ  З  НАМИ  РІЗДВО,  бо  він  дуже  любить  присутність  ялинки  у  хаті,  її  запах  і  новорічну  метушню.

[color="#ff0000"][b]ЛЮБІМО  ТВАРИН,  ВОНИ  НАШІ  НЕЗРАДЛИВІ  ДРУЗІ  -  ТАК  ЗРАДіТИ  ПРИХОДУ  ДОДОМУ  СВОЇХ  ДОМОЧАДЦІВ  МОЖЕ  ТІЛЬКИ  ДОМАШНЯ  ТВАРИНА!!![/b][/color]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852129
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.10.2019
автор: Сіроманка