Сидів котик на вікні
Дрімав протів сонця
Та зухвалі горобці
Дразнили питомця
Як потрапити туди?
Зросли великі очі
А хвіст туди й сюди
Зловив би охоче
На задніх лапах
Він дістатися хотів
Перемогу відчували
Звучав веселий сміх
Хто пораду дасть котові
Молодий він звісно
І стрибок на поготові
Лише сопів злісно
Так буває і в житті
Хтось, когось не розуміє
Не лишайтеся на самоті
Останній шанс і є надія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852052
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2019
автор: Валентина Ярошенко