так переконливо мовчала про пусте_
прочитаних думок необережність
в порожній мозок коренем вросте
коли схолонуть злих бажань пожежі_
>
складні вузли прозорих ліній доль
розв’яжуться в туманах листопаду_
забудеться підібраний пароль,
коротка роль не стане на заваді_
>
прискорені відомі наперед
останні епізоди серіалу_
і та змія, що лізла на хребет,
повзе на дно, згортається спіраллю_
>
так урочисто втамувала хіть,
і видерши тонкі мембранні крила,
вуаллю ритуальною накрила
і врешті зупинила криком мить _
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852041
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.10.2019
автор: Ки Ба 1