Теру́нчик з ночі – й обіймає й спить на грудях.
І вранці з одягу не встане, хоч – мочи́…
…Кіт відчуває, що надовго ти - десь в люди,
А він – один, ніхто не скличе… Муркочи́ть…
…Валізи - лапками царапає, штовхайко,
Назад під ліжко і так ніжно нявкотить
Про наші ска́чучі вечері і сніданки,
Як він біжить, коли ти кличеш, кличеш – ти!..
Біля дверей вже не дає почухать шийку:
Мов, як повернешся – тоді. Тримайсь, мурли́нько!
19.10.19 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852023
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 20.10.2019
автор: Юхниця Євген