У будівлі з куполом так всього намішано,
Де нові з бувалими долі нам вершать.
Ми себе надіями вже давно не тішимо:
В пір’ячко вбирається політична рать.
Може, місце прокляте?! Очі затуманенні,
І думки керманичів зовсім не про нас.
Мабуть, не важливо нам, як вони забарвлені:
В стінах цих парламентських зради метастаз…
Обіцяють гарно так те, що чути хочемо.
А у крісла всілися - все забули вмить.
Що ж це, Боже, коїться?! Може, нам наврочено?!
Що так мало у верхах тих, кому болить
України доленька, ця земля скривавлена….
Не болять політмужам тисячі сиріт…
А будівля з куполом вже давно знеславлена…
Розтопити тяжко нам цей байдужий лід.
У будівлі з куполом так всього намішано:
Політичний вінегрет… правдонька сумна.
Локшини на вуха нам зовсім всім навішано.
Вподобання різні в нас, а біда одна….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851997
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2019
автор: Наталка Долинська