Дві години ти – пішки. Й додому -
Ніц не стомлена, зовсім, у спо́кої.
Сніг – туманом у горах, в м’якому
Спостереженні ситими соколами.
…Ні стривожень, ні сумнівів скручених,
Хвилювань, клопотань несуттєвих.
Так ссавці, холоднечею змучені,
Відкладають пологи чуттєві
На весну, коли – зелень й тепло.
Поки ж: урівноваження - злу.
Пішки-осінню: чистеться скло
Від завіс листяних.
--Дай, стрясу!..
18.10.19р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851812
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2019
автор: Юхниця Євген