Та оживаю від твоїх очей

Я,  мабуть,  полетів  уже  далеко,
Чи,  мабуть,  заблукав  серед  речей,
У  чомусь  наче  вуж,  а  у  душі  лелека,
Тож  оживаю  від  твоїх  очей.

Мені  б  на  мить  спинитись,  озирнутись,
Мені  б  якось  в  звичайне  забрести  ...
Та  те  звичайне  у  душі  пече,
А  серце  музику  почуло:  хоче  ще  ...

Отак  чужий  близькому,  та  гаразд,
Може  й  близьке  -  далеке  не  почуте,
Знаходжу  у  очах  твоїх  щораз  
Прохання  до  зірок  навскіс  звернути  ...

Я  обійняв  весь  світ,  на  щастя  були  крила,
Сполохані  думки  просили  відпусти,
Бо  ти  мене  про  квіти  попросила,
Такі,  щоб  у  безмежжя  від  краси  ...

*  на  добру  пам'ять  про  друга  і  не  подаровані  квіти

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851695
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2019
автор: Дружня рука