Заморозок бачу з ранку на траві,
землю узором вкрило як картину на стіні.
Ще з димарів над хатами йде білий димок,
наче показує-у хатій нашій так тепло.
І тільки горобці шукаючи якусь поживу-
бо треба сил набратися,щоб пережити зиму.
У небі сонечко мутне та хмарами накрите,
воно хоч і гаряче але Зиму не спинити.
В саду кронами до низу вишні нахились,
листя опало з них,тому вони і зажурились.
Старий оріх на половину листя поскидав,
кожний листочок як пісок в часах-дні рахував.
Можливо підраховує коли засне,
й Зима снігом накриє дерево,геть все.
Але я думаю,що то буде все навпаки-
листочками рахує він приход Весни.
Ну де не глянеш там все показує тобі,
скоро ой скоро, бути морозній вже Зимі.
Птахи і звірі рятуйтеся всі ви-
а люди тепло одягайтеся і опалюйте хати.
Це пізня Осінь а скоро,скоро вже Зима,
і свою владу показує всім нам вона.
Але я вірю,хоч і важко Зимою нам буде,
Весна квітуча й тепла як настане-позабудем все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851650
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2019
автор: Бабич