Не так-то вже й важко

Не  так-то  вже  й  важко  це  –  бути  без  мене,  правда?
Ті  ж  самі  обійми,  цілунки  і  пріоритети
І  ріки  течуть,  й  синє  небо  на  них  не  пада  –
Все  так,  як  раніше,  відсутні  мої  лиш  портрети

Не  так  то  вже  й  важко  лягати  у  теплу  постіль
З  відкритими  навстіж  очима  без  задньої  думки
Не  так  то  вже  й  важко  не  сипати  в  серце  попіл
І  час  не  тягучий,  немов  би  пожована  гумка...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851506
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2019
автор: Котигорошко