🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼
☘️Ти вкриваєшся зоряним небом,
🌼обіцяючи місяцю вірність,
☘️Поливаєш солодким медом,
🌼На природи вроду чарівність.
☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️
🌼Так бракує весняних квітів,
☘️Плаче серце сльозами грому,
🌼Бачать очі як бачуть діти,
☘️Неприступну її оборону.
🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼
☘️Крізь те серце очами сказу,
🌼Так стріляє вогняне небо,
☘️Оголяючи душу одразу,
🌼Як в Едемі, неначе так треба.
☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️
🌼І кружляє у танці світанку,
☘️Манить погляд свобода крил,
🌼Розчинитися в мить до останку,
☘️Щоб співати в обіймах вітрил.
🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼
☘️Не паплюжену часом ще вроду,
🌼Віддаси за одну лише мить,
☘️Щоб вдихнути в легені свободу,
🌼Доки серце від болю кричить.
☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️
🌼Доки серце купається в солі,
☘️Я пишу як завгодно душі!
🌼Мертві ті, хто не знають вже болі,
☘️А хто знає - ховають ключі...
🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼☘️🌼
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851443
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2019
автор: Іля Яр