Материнське серце надривалось
Коли почуло десь церковний дзвін
Все більший біль душа відчувала
Чомусь неначе молячись лунає він
Сьогодні хлопців багато на війні
На полі бою десь і мій синок
Така завелика тяжкість на душі
Невже для мене той дзвінок?
Завжди на краще мати сподівалась
Молилася Богу, не спала ночей
Боліло серце , душевна втрата
Текли солоні сльози із очей
Чому, якесь не добре відчувала
Що наближалося, як чорний птах
Молилась, на ноги падала за ради
Щоби хороше бачилося в снах
Та привезли оте юначе личко
Його недавно забрали на війну
Заснув той син на довго і навічно
Хто подарує мамі посмішку свою?
Давайте пом'яне́мо усіх тих
Котрі поклали голови нізащо
Нехай їх душі навістять святих
А нашим дітям буде завтра кращим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851336
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2019
автор: Валентина Ярошенко