Широкий луг. Піщане дно ріки.
Табун коней, неначе в лузі гості.
В кущах не замовкають цвіркуни,
Кругом краса, серце торкають млості.
Легенький вітерець. Немає комарів.
Пасуться коні, у тумані гриви.
Погляд очей, як світло ліхтарів,
Шиї гнучкі, як лукові тятиви.
Пливе туман… Сміються пугачі.
Коні пасуться в лузі над рікою.
Зірки у небі дивляться вночі,
Як коні зрідка йдуть до водопою.
Широкий луг – це воля для коней,
Немає тут ні ворога, ні друга…
Бальзам – повітря – ліки для грудей,
Та головне, не муляє попруга.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851198
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.10.2019
автор: Віталій Назарук