"Я знаю, що боляче, і душить безмежно в грудях"

Я  знаю,  що  боляче,  і  душить  безмежно  в  грудях,
Я  знаю,  що  дикий  крик  чує  світ  нестерпним  мовчанням,
Як  важко  тримати  щасливо  себе  на  людях,
Щоб  не  капали  сльози  отруйним  коханням.

Я  знаю,  як  зачиняєшся  ти  у  холодній  ванній,
І  мовчки  кричиш,  деручи  на  собі  шкіру,
А  потім  до  ранку  не  спиш  у  самотній  спальні,
Вбиваючи  у  майбутнє  солодку  віру.

Я  бачу  твої  глибочезні  рани,
На  шкірі-  жахливо,  а  в  серці-гірше,
Я  відчуваю  твої  надзвичайно  тяжкі  кайдани,
Одягнуті  тим,  кому  ти  пишеш  ночами  вірші..

Я  чую  твоє  ледь  помітне  мелодійне  ридання,
І  хрускіт  кісток  коли  ти  стискаєш  долоні,
Я  уявляю  те  гидке  душі  ґвалтування,
Що  одними  словами  наче  вистріл  у  скроню...

Я  підбираю  одинокі  пір'їни  твоїх  обрізаних  крил,
І  збираю  докупи  уламки  твоєї  гідності,
І  якщо  укласти  на  ваги  усіх  мірил,
Ця  людина  не  знайде  у  світі  такої  ж  низької  рівності.

Я  бажаю,  щоб  твої  вії  обсохли  від  солоного  трунку,
І  щоб  твої  руки  тільки  від  щастя  могли  тремтіти,
Я  бажаю  тобі  найріднішого  в  світі  дарунку,
І  нехай  на  твоїх  шрамах  розцвітуть  квіти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851157
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.10.2019
автор: Іля Яр