БУДЕМ БРАТТЯ ЖИЛИ



Накувала  сивокрила  птаха  долі-  долі
А  я  з  ангелом  своїм  йшов  по  міннім  полі
А  я  йшов  і  маму  бачив   -  таку  молоденьку,
Що  тримала  в  сповиточку  дитину  маленьку

А  я  бачив  свою  маму,  усміхнену,  милу,
Як  співала  колисанку  маленькому  сину
Та  й  за  ручку  до  церковці  в  неділю  уранці...
Будем  жити,  козаки!  Ми  ж  не  новобранці!

А  я  бачив  свою  маму,  сльоза    покотилась...
Не  плач  рідна,  помолися  -  звідти  наша  сила
Іду  ангеле  з  тобою,  чуєш,  мати  плаче,-
Хай  над  ворогом  лихим  чорний  ворон  кряче!  

Веди  мене,  ангелочку,  як  свашка  до  шлюбу
Я  вручаю  все  тобі  -  і  життя,  і  згубу
Дай  соколам  молоденьким  відваги  і  сили
Як  на  те  є  твоя  воля,  будем,  браття  жили!

Н.Карплюк-  Залєсова
23.12.18.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850999
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова