Все жовкне і тьмяніє мов кориця;
Обличчя заливається рум‘янцем.
Біля дерев вальсує жовте листя,
Щоб тихо впасти золотим багрянцем.
Верба схилила дивовижні коси,
Ніби востаннє хоче пожуритись...
Так завмирає у багрянці осінь,
Щоб навесні бруньками відродитись.
Кам‘янець-Подільський
P.S. Надихнули слова російськомовного вірша:
«И умирает осенью природа,
Но как она красиво умирает».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850991
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2019
автор: Юрій Цюрик