ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ

Люблю  свій  край  і  це  неє  прості  слова,
я  у  захваті  від  нього-мій  край  і  є  моє  життя.
Хоч  є  невзгоди  у  буденному  житті,
то  забуваю  все,коли  я  бачу  Закарпаття  у  своїй  красі.

Ліси  зелені,гори  та  могучі  полонини,
як  бачу  вас,то  набираюсь  не  земної  сили.
Моє  село,мій  ліс,мої  ви  рідні  гори-
не  поміняю  свою  думку  я  ніколи.

Хоч  хтось  читаючи  цього  вірша,
з  невірою  сприйме  мої  слова.
Та  не  засмучуююсь,хай  він  і  не  сприймає-
хто  чим  богатий  той  то  і  позичає.

А  я  як  і  любив,  так  буду  і  любити-
я  з  Закрпатським  краєм  у  душі  хочу  життя  прожити.
Та  взявши  в  лісі  висохлі  листочки  чи  гілки,
вдихнувши  аромат  їх,обновлюся  з  ніг  до  голови.

Вдихну  на  повні  груди  повітря  це  гірське,
бо  край  мій  чарівний  зачарував  мене.
А  ще  скажу  я  дітям,щоб  памятали-
ви  тут  родилися,виросли  і  краю  кращого,щоб  не  шукали.

Мій  Закрпатський  край  і  Угля  чарівна,
ти  моє  все,ти  моє  є  життя.
Ваша  краса  і  ваша  сила  у  у  моєму  тілі  і  душі,
бо  тільки  ви,  додаєте  наснаги    й  сили,щоб  писать  вірші.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850942
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2019
автор: Бабич