Два з половиною


Мій  іржавий  дах  втік  в  Будапешт,
Міняючи  сірий  колір  на  світло-чорний.
Запобігання  втечі,  домашній  арешт.
Клітка  без  світла,  клітка  порожня.
В  жовтні  кислотні  дощі  прийдуть  знову
І  знову  ніхто  не  зігріє  мене.
Одні  балачки,  порожні  розмови.
Згодом  дощ  вщухне  і  біль  мине.

Мій  крилатий  птах  полетів  у  Каїр,
Заглушуючи  всі  радіохвилі.
Пролетів  він  над  морем  і  потрапив  в  ефір
(один  із  країни  пташиних  ефірів)
Треба  сховатися  в  клітці  порожній
Без  даху,  без  птаха,  без  запаху  трав.
Лиш  жовте  листя  нагадує  осінь
Ту,  яку  я  тобі  дарував.

Ця  осінь  забрала  у  мене  єдине
Для  чого  родився  я  на  цей  світ.
І  жовтень  підвів,  і  жовтень  покинув.
Ось  такий  у  мене  життєвий  транзит

Бронислав  Потоцький  21.10.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850931
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2019
автор: БРОНИСЛАВ ПОТОЦЬКИЙ