Розумний баран
Дія перша. Баран Васько.
Доброго часу, любі читачі та читачки. Сьогодні я розкажу вам історію про баранчика Васька, який одним із перших баранів поставив собі запитання: «Чому їхню породу називають дурною?» Це відбулося, ще коли він був ягнятком.
Він дуже хотів виправити цю прикру помилку та довести всім на фермі, що це велика містифікація.
Коли його роги розпочали закручуватися по спіралі він чудово розумів, що мудрість з нього так і пре. Ось-ось мав настати момент, щоб довести всім жителям ферми, а куркам – однозначно і позачергово, що ніякі барани не дурні!
Васько страх, як не любив, коли кури на сміх підіймали якісь теми в курнику, а особливо, якщо це стосувалося їхньої гордої баранячої породи.
Одного чудового сонячного дня наш герой бігав собі полониною та скубав зелену травичку, зовсім не усвідомлюючи, що настав його заповітний день слави.
З кущів поблизу будиночка фермера він почув дивні звуки й просунувся трішки вперед, щоб зрозуміти, що там відбувається.
Побачивши лиса, який скрадався в бік курника, він одразу крикнув на рудого приблуду, цим самим розбудивши сторожову собаку, яка лише на одну секунду заплющила очі від надоїдливо теплого сонця й заснула.
Лис побачивши, що собака на прив'язі зовсім не поспішав втікати.
Привітався до баранчика та, почувши відповідь, він одразу ж перейшов до справи.
-Та чого ж ти кричиш, старий друже! Я ж у курнику мав побачити вашого півника та поговорити з ним, а тепер вийде ваш господар і пиши пропало. Доведеться перенести зустріч.
- Що ж то у вас з півнем за розмови такі?
- Вибачай, допитливий баране, але то не твоїх рогів справа? Я ж хотів порадитись з півником про одну давню справу лісових жителів.
- І що це за справа така?
- Я навіть не знаю чи ти б її повністю зрозумів, якщо би я все розповів. Інша річ півник та курочки – у них там ж ціла рада є. От вони б швидко помізкували, що там і як. А що з тебе тупого барана візьмеш.
Почувши це, баранець наставив роги і вже був готовий набігти на лиса, але тут він враз сказав, щоб Васьок спинився, бо й баран може йому знадобитися.
Зачувши скрип дверей лис сказав на прощання: «Що прийде завтра до баранця особисто, бо для чого йому ті кури, якщо є такий розумний баран».
Коли з хати вийшов господар, то він звісно не застав лиса, а побачив лише баранця, на якого гавкав пес Бровко. Давши доброго прочухана собаці, господар зайшов у хату.
Далі буде...
© Богдан Кухта
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850916
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2019
автор: Kukhta Bohdan