Пр: Піниться хвиля берег шукає – чайка кричить,
Синєє море грає червоно – ранок не спить.
О, море, море! Я тебе прошу - розвій жалі…
Привези щастя, до мого дому, на кораблі.
Я виглядаю рідні вітрила із далини,
Може прилине та, що приходить часто у сни.
Проте гладеньке світиться море – немає хвиль.
Море заснуло… Вітру немає… Постійний штиль…
Чайки кигичуть в небі над морем – ждуть корабля,
Його не має, певно й не буде долі здаля.
Проте всерівно я виглядаю долю свою,
Щодня виходжу, парус чекаю, бо я люблю.
Легенький вітер подув із моря –парус вдалі.
Везе кохану, ту із далека, на кораблі.
І заспіває ранок червоно так, як колись,
Стрілися вперше долі щасливі і обнялись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2019
автор: Віталій Назарук