Осінніх віхол, знаєш, не боюсь!
Не за адресою моєю крутить, віє...
За сім кварталів норов причаїли...
Я ж тихим шелестом з калюж отих сміюсь!
Погомоніти б шарудінням трав,
шерехкотінням тільки серцю зрозумілим...
Осінніх віхол, певно, не хотіли!
Та час спливаючи нікого не питав...
... Чи хтось чекає нас на переправі,
де Осінь зустрічається з людьми...
... Чи тут лише порожні сірі лави?
...............................................
... За сім кварталів - віхола.
Не ми!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850886
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2019
автор: Іванюк Ірина