НЕ ПОЧУТІ СЛОВА

Були  переповнені  думи  сумними  словами,
Летіли  слова-пташенята  в  далекі  краї
Шукати  розради,  вмирала  любов  поміж  нами…
Хотілось  її  врятувати,  вернути  в  гаї,

Які  одягнули  осіннє  вбрання  кольорове,
Воно  надихало  завжди  на  палкі  почуття  -
Колись  промовляти  сердешне  і  лагідне  слово  –
Любов!  -  Невмируща  богиня!  Вона  в  небуття

Не  піде  ніколи…  у  неї  насичений  графік  –
Віками  усюди  з`являтись  на  кожнім  шляху.
Спланована  зустріч,  флюїди  продовжили  трафік…
Зустрілися  двоє,  забули  про  Долю  тяжку…

Невчасно  кохання  прийшло,  але  досвід  життєвий
Навмисно  стіну  змурував,  не  почуті  слова
Сумними  пройшли,  блокувавши  кохання  миттєво…
Розмова  таки  відбулася…  але  ділова…

А  потім  невчасне  кохання  вмирало  ночами,
Лягали  рядками  у  зошит  беззвучні  слова.
В  міжряддях  ховались  таємні  зізнання  з  думками…
Уранці  розмова  з  серденьком  була  звукова…

Слова  не  почуті  тобою…зостались  віршами
На  білім  папері  мелодії  ряд  до  рядка.
Хотілось  мені  врятувати  кохання  словами…
Але  заважала  наблизитись  Доля  гірка…
2019
Автор  вірша  і  фото  -  ТІЮ.
http://verhina.avtor.me/note/78815

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850849
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2019
автор: Тетяна Іванова - Юртина