Зігріє знов

О  мила,  обійму'  тебе́  й  не  буду  відпускати
Бо  серце  мо́є  й  так  твоє'
Дозволив  Бог  так  палко  й  гли'боко    кохати
Царівну  —  ко́тра  й  радість,  й  щастя  цілий  час  несе

Я  руки  тво́ї  буду  беззупинно  цілувати
В  очах,  в  безмежнім  океані  потону
До  губ  твоїх  солодких,  буду  доторкатись
Мелодію  душі  твоєї  —  у  свою'  візьму

Це  є  не  сон,  й  не  казку  со'бі  уявляю
Є  ти,  є  я,  і  є  твоя  й  моя  любов
І  та  котру'  піднесенно  і  сильно  так  кохаю
Вогнем  душі  зігріє  знов!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850785
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2019
автор: Witer