Я скупий наче сотня злодюг
Не віддам нізащо чашку кави, цигарку,
Жінку, волю, обридлий ланцюг,
Й за святковим столом зайву чарку.
Я скупий наче сотня злодюг
Та зумів би усим з усіма поділитись
Навіть день свій останній на усіх поділю
А за когось віддам може й все без жалю
Але кулю останню як на двох розділити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8507
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.11.2005
автор: nobile