Вчителька
Усміхненим до школи
я весело іду,
бо з дому сум ніколи
з собою не веду,
щоб ти мені зраділа,
як прийдеш на урок,
щоб ти в мені любила
до знань мій світлий крок.
Дивлюся в твої очі,
як мамині вони,
бо стомлені від ночі,
яка забрала сни.
Так хочу обійняти
і втішити тебе,
як важко уявляти
без втіх твоїх себе.
Вчителько моя,
ти сонце моїх днів!
Вчителько моя,
ти світло моїх снів!
Матінко моя,
допоки я живий,
сяю, як твоя
надія на день новий!
Додому любо кличеш,
як осінь настає.
За нами гірко плачеш,
як травень розтає!
Та завше ти щаслива,
як сяйвами зірок
всім учням так важливо
прийти на твій урок.
Вчителько моя,
ти вічно молода!
Вчителько моя,
ти квітам всім вода!
Матінко моя,
за все, що є в мені,
піснями солов'я
я дякую тобі!
Віктор Цвіт 06.10.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850588
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2019
автор: Віктор Цвіт