Прокиньтеся люди,
Бо завтра не буде
мене - України,
Лиш буде земля,
роздана чужинцям,
В догоду ординцям
Уже не твоя, не моя...
Не спіть, мої діти,
Зісохнуться квіти
на клапті землі,
де могила моя.
Не буде сідати лелека на хати,
І пісня замре солов"я
Розірвуть шматками,
Не стане вам мами.
Гуляйте в день чорний чуми!
Не спіть мої діти:
Бо жити - не тліти!
Народ ми, чи тільки раби?!
Не рвіть мою душу -
Ні море, ні сушу,
Не тніть моїх рук, моїх ніг
Живу, легкокрилу
не пхайте в могилу...
З чужих повертайте доріг
Прокиньтеся, люди,
Бо завтра не буде
Мене - України...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850522
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.10.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова