Улади в порі . Поема духовна

         Улади  в  порі
         Поема  духовна


                               Христу  Ісусу  і  Божій  Матері
                               з  любов’ю  присвячується


               «...і  Він  зробить,  виведе  як  світло  правду  твою,
               твоє  право  —  немов  полудень.»  (Пс  36)


1

Хто  проти  обранця  Духа?
Хто  наступив
собі
на  свої  вуха:
Пиха  і  властолюбство!
Бо  —  як  Христа  —
серцем  й  руками  невинних
Бог  слухає.
Ненависть  щодо  пророків
в  лжепастирів.
Бог  й  ними  рухає?


Більше  мені  тут  не  треба  —
нічого  —
і  збереже  мене  й  всіх
Дух  любові,
Дух  Неба!
Дух  Бога.
Хай  збереже  мене  й  всіх
Дух  любові  Марії
слово  з  любові
як  серце  в  любові
й  книги?  всі-всії,
чи  лиш
тії  і  тії?
І  збереже  мене  й  світ
Дух  любові  Марії!!


Так  що  слова  золотії
рухають  в  серці
Христос  і  Марія!
радощі!!
світло  й  надії!!!
нехай  хвороби
до  вас  не  прийдуть!  —
лиш  найсолодшії  мрії!!!


2

Любов  просвітлена
перемагає  в  вірі
та  нині  слухають
всіх  «на  посадах  звірів».
І  був  я  в  вирішальних
з  інтелект-розмов
розмовах,
і  я  полишив  розумове.
Й  мене  очіківала
вже  просвітлена  любов...


І  в  соцмережі  всі  занурювались
                               знов!
там  нині  слухають
всіх  нехудожніх
всіх  «на  посадах»  —  звірів...
Мені
любов  просвітлена
одна  лиш
носить
перемогу  в  вірі.


Отже,  дитино,
тобі  десять  чи
шістдесят  п’ять  років,
ти  знай
серце  глибоке  —
і  любов
глибоку  —
бо  все  увись!


і  плаче,  що  є
більш,  ніж  слід,  широким...


Мене  Марія  брала
у  любов
одну  високу
і  так  виховувала
тут
де  освисти  чужії
та  й  сам  «Тангейзер»
що  по  сцені  повзав
                               одиноко
як  чемодан  без  ручки
свистіли  реготали  веремії
та  божевільний  він  казав  :
«Голос  Марії!!»
...й  ще...
«Сам  голос  Марії!!!»


бо  віра  —  ввись
і  вічно  плачуть  веремії!!


3

...і  в  геніального  хірурга-єпископа
як  він  думав  й  робив
лоб
зберігся  найкраще...


Дух  Любоі
Дух  у  Марії
одночасно  політ  —
і  порив
у  майбутнє
якщо  я  неледащість  торив  —
і  творив  —
бачив  в  мені
все  найкраще!
Бачте  —  що  ми  у  Христі!!
бо
молоді  як  закохуються
лиш  найкраще  у  милому  бачать
бачать  —  а  що  тоді  значить
це  у  ній
чи  у  нім...
й  вони  плачуть
чують  дивний  огонь
і  ще  плачуть  —  і  хочуть!  —
та  неясно  —  чого?!!  —
і  не  знають  —  чого...
й  ніби  бачать  —  є  свято
як  в  майбутнім  її  і  його!!
Бачте  —  що  ми  в  Христі!!!
І  Цариця
це  свято
у  відбір  і  порив!
і  —  окрилившись  —
що
я  з  небес
говорив!!
й  як  горів!!!
Бо  в  Христі!!!  —
цей  порив...
Може,
о  Боже...
як  у  час  не  впряжеться
серце  найкраще
у  Ній
збережеться!!
в  райській  порі...
Щоб  я  світ
цей
зігрів!!

26,  27.09.2019,
Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850436
Рубрика: Поема
дата надходження 05.10.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович